Високий рівень цукру в крові, або гіперглікемія, часто вважається чисто метаболічною проблемою. Однак його вплив є системним і виходить далеко за межі добре-відомих ускладнень, що вражають очі, нирки та нервову систему. Вирішальною областю, яка часто залишається без уваги, є шлунково-кишковий тракт, де поганий контроль рівня цукру в крові може призвести до ряду серйозних проблем зі здоров’ям. Важливо розуміти зв’язок між високим кров’яним тиском і діабетом, оскільки проблеми з шлунково-кишковим трактом можуть ще більше ускладнити контроль рівня цукру в крові та значно знизити якість життя.
Отже, чи викликає високий рівень цукру в крові проблеми з шлунково-кишковим трактом?
Які проблеми шлунково-кишкового тракту-пов’язані з діабетом?
Діабетична вегетативна нейропатія або пошкодження нервів, що вражає вегетативну нервову систему (включаючи шлунково-кишковий тракт), є важливою причиною кількох ключових шлунково-кишкових ускладнень,-пов’язаних із діабетом:
1. Гастропарез (затримка спорожнення шлунка)
Це, мабуть, найпоширеніша і серйозна проблема шлунково-кишкового тракту, пов’язана з діабетом. Пошкодження блукаючого нерва (який контролює м'язи шлунка) може призвести до повільного або навіть повного припинення випорожнення шлунка.
Симптоми включають раннє насичення (відчуття ситості після прийому лише невеликої кількості їжі), відчуття ситості після прийому їжі, здуття живота, нудоту, блювоту неперетравленої їжею та біль у верхній частині живота. Порочне коло, головним чином спричинене парезом шлунка, надзвичайно ускладнює контроль рівня цукру в крові, оскільки затримка та непередбачуване поглинання їжі призводить до значних коливань рівня цукру в крові.
2. Ентеропатія (проблеми з кишечником)
Це відноситься до проблем, що впливають на тонкий і товстий кишечник, викликаючи деякі поширені, але неприємні симптоми:
Діабетична діарея: може бути хронічною, нічною або періодичною, зазвичай через зміну перистальтики кишечника, надмірний ріст бактерій у тонкій кишці (SIBO) або зниження всмоктування рідини та поживних речовин.
Уповільнена моторика товстої кишки є поширеним симптомом запору, який може призвести до хронічного запору.
Затримка контролю дефекації через пошкодження нерва сфінктера прямої кишки може спричинити труднощі з контролем дефекації.
3. Ураження стравоходу та рефлюкс
Високий рівень цукру в крові може порушити функцію стравоходу, що призведе до гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), яка в першу чергу є результатом аномального розслаблення нижнього стравохідного сфінктера, що дозволяє шлунковій кислоті повертатися в стравохід і викликає печію, а іноді й утруднене ковтання (дисфагію).
4. Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП)
Хоча НАЖХП не є суто проблемою моторики шлунково-кишкового тракту, це поширене ускладнення діабету 2 типу та резистентності до інсуліну, що характеризується надмірним накопиченням жиру в клітинах печінки. Цей стан може перерости в неалкогольний стеатогепатит (НАСГ), що включає запалення та пошкодження печінки.
Отже, до яких проблем зі здоров’ям може призвести поганий контроль цукру в крові?
Шкода, спричинена поганим контролем рівня цукру в крові (хронічна гіперглікемія), є кумулятивною, впливає на судинну та нервову системи організму, що призводить до серйозних довгострокових -ускладнень, які зазвичай поділяються на макросудинне захворювання (значне захворювання судин) і мікросудинне захворювання (захворювання дрібних судин).
1. Макросудинні ускладнення: високий рівень цукру в крові прискорює артеріосклероз і звуження (атеросклероз), значно підвищуючи ризик серцевого нападу та інсульту. При ураженні периферичних артерій (ПАД) приплив крові знижується, особливо до ніг і стоп, що призводить до болю та виразок.
2. Мікросудинні ускладнення: діабетична нефропатія (захворювання нирок): високий рівень цукру в крові збільшує навантаження на фільтраційну систему нирок, що зрештою призводить до зниження функції нирок, а у важких випадках навіть потребує діалізу або трансплантації нирки. Діабетична ретинопатія (захворювання очей): пошкодження дрібних кровоносних судин сітківки може спричинити проблеми із зором, включаючи сліпоту. Діабетична нейропатія (пошкодження нервів) впливає на нерви по всьому тілу, викликаючи біль, поколювання та оніміння (зазвичай у руках і ногах), а також дисфункцію кишечника (як описано вище) і сечовивідних і репродуктивних органів.
Які шлунково-кишкові проблеми можуть призвести до втрати ваги?
Мимовільна втрата ваги сама по собі може бути ознакою високого рівня цукру в крові. Тим не менш, специфічні шлунково-кишкові проблеми можуть безпосередньо спричинити втрату ваги, часто через порушення всмоктування поживних речовин або зниження апетиту. Запальне захворювання кишечника (IBD, включаючи хворобу Крона та виразковий коліт) може спричинити хронічне запалення травного тракту. Це запалення може призвести до порушення всмоктування, діареї, збільшення витрати калорій і зниження апетиту через біль у животі та нудоту.
Целіакія – це аутоімунне захворювання, при якому споживання глютену пошкоджує слизову оболонку тонкої кишки, що призводить до серйозного порушення всмоктування, хронічної діареї, здуття живота та подальшої втрати ваги. Одночасно пептичні виразки можуть викликати відкриті виразки в шлунку або верхньому відділі тонкої кишки. Біль від виразок, особливо після їжі, може призвести до зниження апетиту та блювоти, що призводить до втрати ваги. Гастропарез (поширений при цукровому діабеті) може викликати хронічне відчуття повноти, нудоту та блювоту, що сильно обмежує споживання їжі, що призводить до недоїдання та втрати ваги.
Тому вирішення складних станів, викликаних високим рівнем цукру в крові, потребує тривалого, важкого процесу. Останні досягнення у фармацевтичній промисловості призвели до розробки багатьох методів лікування, таких як ретатрутид. Цей пептид-подібний компонент привернув значну увагу в галузі метаболічного здоров’я завдяки своєму багато{3}}цільовому механізму дії. На відміну від традиційних одно-рецепторних компонентів, цей компонент демонструє комплексні переваги в багатьох вимірах, включаючи контроль рівня цукру в крові, контроль ваги та функції кишечника.